ХімТехДопомога

Допомога в питаннях, пов'язаних з хімічною промисловістю починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком

Застосування інтерферона

Синтезований генно-інженерним шляхом інтерферон був виділений, очищений і за своїми властивостями виявився подібним до отриманого з крові донорів. У теперішній час створено бактерії – продуценти, які синтезують до 5 мг інтерферону на 1л бактеріальної суспензії.induktoru_IF

В різних лабораторіях отримані штами бактерій, які слугують продуцентами ?-, ?-, ?-інтерферонів. Слід підкреслити, що Е. соlі мало придатна для отримання ?- та ?-інтерферонів, оскільки в бактеріальній клітині продукуються неглікозильовані білки.  На сьогоднішній день гени інтерферонів клоновані у дріжджі та клітини вищих еукаріот.

Виробництво вакцин у значній мірі також будується на використанні генно-інженерних технологій. При цьому розрізняють рекомбінантні вакцини, що містять компоненти мікроорганізмів, отримані методами  генної інженерії, та так звані ДНК-вакцини.

Прикладом  створення рекомбінантних вакцин  може слугувати отримання поверхневого антигену вірусу гепатиту В (HBsAg) за допомогою спеціально розробленої системи на основі дріжджів Pichia pastoris з використанням інтегруючого вектора. Спочатку ген HBsAg був вбудований  між промотором гена алкогольоксидази 1 (АОХ1р) і сигналом термінації-поліаденілювання (AOX1t) того самого гена. Активність гена АОХ1 регулювали за допомогою метанолу. У його присутності на долю алкогольоксидази припадає до 30% всіх білків клітини, а за відсутності метанолу алкогольоксидаза не синтезується взагалі.

Вектор, спеціально сконструйований для цієї роботи, містив такі елементи: 1 – блок AOX1p-HBsAg-AOX1t; 2 – сайт ініціації реплікації, що функціонує у Pichia pastoris; 3 – фрагмент ДНК, що містить сайт ініціації реплікації плазміди pBR322 і селективний маркер Е.соlі; 4 – фрагмент Зґ-АОХ1, що сприяє інтеграції клонованої ДНК у певний сайт хромосоми; 5 – активний ген гістидинол-дегідрогенази (HIS4), який кодує фермент, що бере участь в синтезі гістидину. Наявність в цій конструкції послідовностей pBR322 дає змогу використовувати для роботи з нею Е.соlі, що полегшує клонування і за потреби сприяє отриманню великої  кількості векторної ДНК.

Клон з інтегрованим фрагментом AOX1p-HBsAg-AOX1t при рості у присутності метанолу, що активує АОХ1-промотор, синтезував у великих кількостях аутентичний білок HBsAg, який накопичувався в цитоплазмі. Білковий продукт утворював такий же мультисубодиничний комплекс, як і відповідний білок у клітинах людини, інфікованих вірусом гепатиту В, і зв'язувався з антитілами цього вірусу. При вирощуванні даного клону у 240-літровому ферментері періодичної дії кількості синтезованого білка вистачало приблизно на 107 вакцинацій. При цьому генетична конструкція залишалася незмінною протягом 200 годин  культивування у присутності метанолу.

Проводяться дослідження  зі створення рекомбінантних пробіотиків як нового класу імунологічних препаратів.  Серед лікувально-профілактичних препаратів, створених на основі живих мікроорганізмів, широко представлені пробіотики на основі представників нормальної мікрофлори, які продукують в організмі людини  природні біологічно-активні молекули. Недоліком цих препаратів є відсутність у них  вираженого імуномодулюючої та противірусної дії, тому до схеми лікування доводиться   вводити  цитокіни і, перш за все, інтерферон. Клонування  гена інтерферону у клітини бактерій пробіотиків відкриває можливість створення нового класу препаратів для захисту і неспецифічної стимуляції імунітету слизових оболонок. Сконструйовані і досліджені рекомбінантні штами Bacillus, які продукують інтерферон, для включення у склад лікувально-профілактичних препаратів.  Для комплексної активації імунітету  необхідно додаткове введення антигену, що також можливо здійснити  за допомогою рекомбінантних бактерій, сконструйованих на основі вакцинних штамів ентеробактерій (Кашперова  и др. 2004).

Принцип застосування ДНК-вакцин полягає в тому, що в організм пацієнта вводять молекулу ДНК, яка містить гени  імуногенних білків патогенного мікроорганізму. Для отримання ДНК-вакцин ген імуногенного білка   мікроорганізму вбудовують у бактеріальну плазміду разом з генетичними елементами, потрібними для експресії цього гена в клітинах еукаріотів. Таку плазміду вводять у культуру бактеріальних клітин для отримання великої кількості копій. Потім плазмідну ДНК виділяють із бактерій, очищають від інших молекул ДНК і домішок. Очищена молекула ДНК і слугує ДНК-вакциною.

Введення ДНК-вакцини забезпечує синтез чужорідних білків клітинами вакцинованого організму, що сприяє виробленню імунітету проти відповідного збудника. При цьому плазміди, що містять відповідний ген, не вбудовуються у ДНК хромосоми людини. Вводять ДНК-вакцини внутрішньом'язово, використовуючи "генний пістолет" – пристрій, що приводиться в дію стиснутим гелієм. За допомогою цього пристрою безпосередньо у середину клітин "вистрілюють" мікроскопічні  золоті гранули (близько 1-2 мкм), на яких фіксована ДНК.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ХімТехДопомога © 2015 Сайт присвячений хімічній промисловості, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком. Детальні огляди можливостей промислових досягнень. На сайті згадуються такі теми як: протикорозійний захист, методи другу видавничої продукції, технології виробництва термопластів, додрукарська підготовка видання та багато іншого.