ХімТехДопомога

Допомога в питаннях, пов'язаних з хімічною промисловістю починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком

Визначення якості деревної стружки

До критеріїв оцінки якості деревної стружки відносять фракційний склад, вологість, геометричні розміри та форми.

  1. Визначення фракційного складу стружки

При виконанні роботи використовують технічні терези (з точністю зважування до 0,01 г  та ситовий аналізатор 028М) або набір сит з характеристикою:

  • число встановлених сит – до 11;
  • частота обертів ексцентрикового валу, об/хв. – 300;
  • число ударів важеля по верхній кришці сит за хвилину – 180;
  • потужність електродвигуна (тип ДПТ 2214), кВт – 0,5;
  • габаритні розміри, мм – 635´335´645;
  • маса, кг – 90.

У випадку відсутності аналізатора 028М розсів стружки виконують вручну.

Хід виконання роботи

Взята для випробування проба стружки ділиться методом квартування до одержання наважки для одного аналізатора близько 50 г, через те що більша кількість маси не повинна перевищувати 6%, це забезпечує краще відокремлення дрібних частинок від пилу. Наважка висипається на верхнє сито аналізатора. Пропонується фракціонувати стружку протягом 5 хв.

Закінчивши розсів стружки, сита розбираються. Кожна фракція зважується з точністю до 0,01 г. Кількісний вміст фракції позначається розмірами сит, між якими вона відібрана. Наприклад; –/10; 10/7; 7/5; 5/3; 3/2; 2/1; 1/0,5; 0,5/0,25; 0,25/0.

Кількість аналізів для взятої проби повинна бути не менше трьох. Кінцевий результат розраховується як середньоарифметичний. Одержані дані порівнюють з показниками, встановленими технологічною інструкцією по виробництву деревностружкових плит. Інколи користуються показниками середнього фракційного розміру стружки, який обчислюється за формулою:

2015-07-30_230708

де    і т.д. – кількість стружки окремих фракцій, г або %;

і т.д. – розмір отворів сит, мм.

Оскільки розмір дрібної фракції (пилу) прирівнюється до нуля, множник у чисельнику не вказується.

На якість ситового аналізу значно впливає час розпилу матеріалу. Оптимальний час розпилу встановлюється дослідним шляхом, виходячи з того, що розсів вважається закінченим, якщо протягом спостереження маса фракції на ситі не змінюється більше як на 0,02 г. Якщо для звичайної стружки оптимальна тривалість розсіву складає 5 хв., то для дрібної стружки, одержаної після повторного подрібнення на молоткових та зубчатоситових млинах, – 10-15 хв., причому розсів ведеться під впливом збудників. Збудники – шматочки гуми розміром 10´5´3мм, які в кількості по 5 штук поміщають на кожне сито.

  1. Визначення розмірів та геометричної форми стружки

Використовують при цьому індикаторний товщиномір або мікрометр; метричну шкалу зі збільшувальною лінзою, метричну лінійку.

 Хід виконання роботи

Відбирається проба, кількість стружки в якій складає приблизно 50-100 штук. Для точного контролю технологічного процесу достатньо 50 штук, тобто 50 замірів, а при спеціальних дослідженнях – не менше 100. У залежності від геометричної форми стружки її відносять до тієї чи іншої групи:

  • "плоска стружка" – та, ширина якої в декілька разів більша товщини;
  • "голчаста стружка" – з незначною шириною, близькою до товщини;
  • "скручена стружка" – стружки-відходи при струганні або фрезеруванні;
  • "кубикоподібні частинки" – ті, які мають приблизно однакові розміри за довжиною, шириною та товщиною;
  • дрібні частинки та пил – частинки фракції 1/0.

Визначення геометричних розмірів проводять вимірювальним інструментом з точністю:

за довжиною – до 1,0 мм;

за шириною – до 0,01 мм;

за товщиною – до 0,01 мм.

Довжина стружки вимірюється вздовж волокон деревини. З одержаних даних визначають середні значення розмірів стружки, а для більш повної характеристики роблять статистичну обробку результатів ви­мірів. Статистичну обробку можна проводити методом безпосередніх розрахунків, розглядаючи окремо характеристику за довжиною, шириною, товщиною.

При використанні цього методу дані замірів не слід групувати, їх просто вписують у числовий стовпчик (див. табл. 2), після чого визначають середнє арифметичне замірів (x) яке є центром розподілу:

2015-07-30_231051

де x1,x2,x3- дані  замірів;

N – загальна кількість замірів.

У другому стовпчику виставляється значення відхилень (Хі) окремих значень від їх середньої арифметичної величини:

2015-07-30_231334

де  і = 1¸11.

Оскільки середнє арифметичне є центром ваги ряду, сума від­хилень всіх варіантів від нього дорівнює нулю.

У третьому стовпчику виставляються квадрати відхилень (Х2), на основі яких визначаються статистичні характеристики розподілу чисельності.

Для наочності може бути побудована графічна крива розподілу.

На осі абсцис відкладаються розміри стружки в мм., по осі ординат – частота зустрічі розмірів однієї величини в %.

Середнє значення одержаних варіаційних коефіцієнтів для довжини, ширини, товщини стружки дозволяє судити, який з розмірів є найбільш змінним.

Таблиця 2 – Форма обчислювання статистичних характеристик розподілу чисельності отриманих результатів

2015-07-30_231628

2015-07-30_232030

 

Показник точності р" повинен бути в межах 5%, що підтверджує об'єктивність даної вибірки. Разом з тим є пряма залежність між кількістю замірів та показником точності, яка виражається формулою:

2015-07-30_232244

де   n – кількість замірів;

V – варіаційний коефіцієнт;

P – показник вірогідності.

Значення показника вірогідності приведені в табл. 3.

2015-07-30_232536

Ці показники приймаються в залежності від встановленої імовірності результатів. Так, наприклад, при імовірності результату 0,683 (у 683 випадках з 1000 підтверджується вірність висновку) t=1. Знаючи варіаційний коефіцієнт для даного виду випробувань та задаючись Р1Р8, можна визначити потрібну кількість вимірювань.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ХімТехДопомога © 2015 Сайт присвячений хімічній промисловості, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком. Детальні огляди можливостей промислових досягнень. На сайті згадуються такі теми як: протикорозійний захист, методи другу видавничої продукції, технології виробництва термопластів, додрукарська підготовка видання та багато іншого.