ХімТехДопомога

Допомога в питаннях, пов'язаних з хімічною промисловістю починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком

Вибір та підготовка векторної ДНК для клонування

У широкому розумінні вектор або векторна ДНК – це автономна (від  хромосоми або хромосом) молекула ДНК, наприклад, бактеріальна плазміда, яка використовується у генетичній інженерії для перенесення генів від організму-донора в організм-реципієнт, а також для клонування нуклеотидних послідовностей.  Основною властивістю вектора є наявність сайту для встроювання  чужорідного полінуклеотида.

   Cosmid.svg  Для отримання рекомбінантної ДНК треба поєднати донорну ДНК з векторною, причому остання повинна забезпечити успіх перенесення донорної ДНК до реципієнтної клітини та розмноження шляхом клонування. Функцію перенесення генів від одного організму до іншого та функцію клонування може виконувати одна і та ж сама молекула векторної ДНК або різні вектори.  При  виборі векторної молекули ДНК  для клонування необхідно враховувати наступні вимоги:

1)       векторні ДНК повинні бути малими молекулами для зручності маніпуляції;

2)       векторні ДНК повинні бути здатними до реплікації у живій клітині для ампліфікації вбудованого в них фрагмента донорної ДНК;

3)       векторні ДНК повинні   мати зручні сайти рестрикції для встроювання фрагмента ДНК, що клонується або переноситься. Краще за все, якщо сайт рестрикції буде зустрічатися у векторній ДНК лише один раз, щоб фрагмент донорної ДНК вбудовувався лише в одне місце на векторній ДНК;

4)       векторні ДНК повинні  забезпечувати швидкий шлях для ідентифікації рекомбінантних молекул.

Усі існуючі нині вектори можна класифікувати за певними ознаками.

За структурою ДНК розрізняють: 1) кільцеві вектори;  2) лінійні вектори.

За способом підтримання у клітині  вектори поділяють  на: 1) автономні (реплікуються самостійно); 2) інтегративні (реплікуються у складі  хромосоми).

За кількістю молекул у клітині вектори поділяються на: 1) малокопійні;  2) мультикопійні.

За кількістю реплікаторів у векторному геномі вектори поділяються на: 1) монорепліконні; 2) бірепліконні.

Дуже важливою є класифікація векторних ДНК за походженням. З походженням векторів пов’язана успішність клонування вставок ДНК різного розміру та  різноманітне  подальше  використання клону.  За цією класифікацією векторні ДНК поділяються на наступні класи.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ХімТехДопомога © 2015 Сайт присвячений хімічній промисловості, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком. Детальні огляди можливостей промислових досягнень. На сайті згадуються такі теми як: протикорозійний захист, методи другу видавничої продукції, технології виробництва термопластів, додрукарська підготовка видання та багато іншого.