Технологічні процеси виготовлення виробів із склопластиків. Особливості методів і класифікація обладнання. Установки для виробництва труб, профільних виробів, плоских і гофрованих листів

Методичні вказівки

Склопластики уявляють собою композиційні матеріали, які складаються із наповнювача (скловолокон різної довжини, з різним характером і ступенем впорядкованості взаємного розташування) і зв’язуючого (насамперед термореактивних смол).

Відповідно до тиску, яке прикладається до матеріалу на стадії введення зв’язуючого і формування виробів виділяють наступні методи формування склопластиків:

—       без тиску;

—       при малому тиску (0,5-2,5 МПа );

—       при середньому тиску (4-7 МПа);

—       при високому тиску (20-40 МПа).

Тиск на матеріал може утворюватись як пресом, так і стисненим повітрям, яке вводиться безпосередньо у формуючий інструмент.vremya-proizvodit-stekloplastikovye-truby_5

Методи отримання склопластиків відрізняються різноманітністю:

—       контактне формування (ручне викладання): будівельні конструкції, корпуси човнів і суден довжиною до 50 м, кузови автомобілів, футеровка хімічних апаратів;

—       напилення: відрізняється від контактного формування лише типом наповнювача (рубане скловолокно) і способом нанесення зв’язуючого і наповнювача у форму;

—       формування за допомогою еластичної діафрагми;

—       пресування;

—       просочування під тиском в зімкненій формі: вироби практично не вміщують повітряні включення;

—       намотування: корпуси ракет і реактивних двигунів в авіа- і ракетобудуванні, елементи фюзеляжів літаків, апарати, ємкості, трубопроводи  в хімічній промисловості.

 

Нет комментариев.

Добавить комментарий