ХімТехДопомога

Допомога в питаннях, пов'язаних з хімічною промисловістю починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком

Гени Т-ДНК

У складі Т-ДНК Ті-плазміди A. tumefaciens ідентифіковано  низку   генів, які виявляються незалежно від різновиду штаму цієї бактерії.  В цілому  виявлено   наступні гени Т-ДНК, які  відповідать за  синтез  і секрецію фітогормонів, опінів та морфологію пухлини.

T-DNKГен  1 (iaaM 1)  кодує фермент триптофан-2-монооксигеназу, яка каталізує синтез індолілацетаміду з триптофану.

Ген 2 (iaaH 2)  кодує  синтез гідролази,  яка  синтезує з індолілацетаміду фітогормон  класу ауксинів індолил-3-оцтову кислоту.

Спільна дія  генів 1 та 2 обумовлює збільшення вмісту ауксинів в рослинних клітинах.

Ген 3 кодує   фермент біосинтезу опінів.  Залежно від штаму це  нопалін- або октопінсинтетаза.

Ген 4 (ipt) кодує ключовий фермент біосинтезу природних  цитокінінів ізопентеніладенінтрансферазу.

Таким чином, гени 1, 2 та 4 є онкогенами, так як вони відповідають за синтез  фітогормонів  класів ауксинів та цитокінінів, які індукують поділ клітин.

Ген 5 кодує фермент, що бере участь в утворенні індоліл-молочної кислоти. Цей метаболіт є продуктом перетворення ауксину та   інгібітором ауксинової дії. Його промотор є тканиноспецифічним, він спрацьовує лише в тканинах та неактивний у рослинах-регенерантах.

Ген (tml  ) контролює секрецію опінів нопаліну та октопіну.

Ген (tml  )  виконує тонку регуляцію дії цитокінінів на рослину. Його промотор є органоспецифічним і індукується   за присутності ауксину, а також при ушкодженні рослинної тканини.  Продукт гена змінює чутливість рослинних тканин до цитокініну та зберігає клітини у недиференційованому стані. Тобто ген бере участь у пригніченні диференціювання та стимулює клітинні поділи.

Таким чином, гени 1, 2, 4, 5 та відповідають за  пухлинний ріст, а гени 3 та контролюють синтез та секрецію опінів.

Повтори з 24-25 пар нуклеотидів,  які фланкують Т-ДНК,  є прямими та недосконалими (неповними,  виродженими).  Вони відігріють важливу роль в інтеграції Т-ДНК в геном рослинної клітини. Делетування лівої  фланкуючої Т-ДНК ділянки  не змінює процес  утворення пухлини на рослині, видалення ж правої фланкуючої  ділянки призводить до  втрати вірулентності, зокрема до втрати здатності Т-ДНК включатися в рослинну ДНК.  Будь-який сегмент ДНК, вбудований між фланкуючими повторами, може бути перенесений в рослинну клітину як частина Т-ДНК.

Особливої уваги заслуговує механізм переносу Т-ДНК у рослинну клітину. Вважається, що  специфічність щодо   вбудовування Т-ДНК в геном рослинної клітини відсутня, і  Т-ДНК може вбудовуватися в будь-яку хромосому і будь-яку ділянку на хромосомі, але переважно у райони з підвищеною транскрипційною активністю. Процес переносу Т-ДНК у рослинну клітину можна поділити на наступні етапи:  прикріплення агробактерії до рослинної клітинної стінки, проникнення  Т-ДНК  усередину рослинної клітини, інтеграція Т-ДНК в геном рослини та експресія генів Т-ДНК.

Бактерії прикріплюються до рослинних клітин в місцях пошкодження. Сайтами зв’язування на поверхні бактерій, як вважають, є молекули ?-глюкана та О-антигенного ланцюгу ліпополісахариду зовнішньої мембрани.

У прикріпленні агробактерії до рослинної клітинної стінки суттєву роль відігріють  гени chvA, chvB та  pscA, розташовані на бактеріальній хромосомі.  Ген chvB  кодує  білок, який приймає участь у синтезі циклічного ?-1,2-глюкана – ключового фактору  у прикріпленні агробактерій до рослинної клітинної стінки. Ген  chvB відповідальний за синтез транспортного білка, локалізованого на  внутрішній  бактеріальній мембрані, який  транспортує ?-1,2-глюкан назовні клітини. Ген pscA також приймає участь у синтезі  ?-1,2-глюкана та ще однієї речовини, важливої для прикріплення – білка рикадгезину.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ХімТехДопомога © 2015 Сайт присвячений хімічній промисловості, починаючи від важкого машинобудування і закінчуючи поліграфією та друком. Детальні огляди можливостей промислових досягнень. На сайті згадуються такі теми як: протикорозійний захист, методи другу видавничої продукції, технології виробництва термопластів, додрукарська підготовка видання та багато іншого.